Дольчетто – це один з найвідоміших сортів червоного винограду в Італії, який культивують в П’ємонті. Назва сорту в перекладі з італійської означає «маленький солодкий», але це не відображає вміст цукру в ягодах. Вина з дольчетто виходять сухі, танінні, з низькім рівнем кислотності. Рекомендується їх випивати протягом 1-2 років після випуску у продаж. Найімовірніше, назва сорту походить від слова dusset (дюссе), яке в перекладі з італійського діалекту означає «низький пагорб».
Про походження дольчетто існує кілька теорій. Одна говорить про те, що батьківщиною цього сорту є Франція, але вже в ХІ століття лози були завезені в Монфератто (Італія). Інша теорія називає місцем народження сорту п’ємонтське селище Дольяні, наводячи в якості доказу документ з міського архіву 1593 року, в якому ішлося про виноград для виробництва вина дольчетто.
В 1970-80 роки дольчетто використовували переважно для виробництва столових вин, які були популярними під час щоденних обідів та вечерь. Дольчетто – непримхливий та сильний сорт, з раннім терміном дозрівання, тому для нього часто залишають ділянки, які не придатні для інших сортів. Він полюбляє сухі пагорби, глинисті ґрунти та мергель.
Зони культивування цього сорту часто називають «поясом дольчетто» - пагорби, розташовані на півдні П’ємонту до межі з Лігурією, в провінціях Кунео, Алессандрія та Асті. Сьогодні в П’ємонті існує 12 різних зон, де виготовляють сортові вина з дольчетто – 9 зон категорії DOC та 3 зони DOCG.
Вина з дольчетто мають рубіновий колір, насичені аромати лакриці, гіркого мигдалю, чорниці, вишні, малини та квіткові відтінки. За смаком це цілком сухі вина з середнім тілом, низькою кислотністю, легкою гірчинкою у післясмаці та готові до вживання у молодому віці, зокрема у перший рік після збору урожаю або після нетривалої витримки. Рідко, але зустрічаються і більш складні та довговічні дольчетто.
