Виноробство зазнало різних змін за більш ніж 5000 років історії. Але завжди виноградна лоза супроводжувала цивілізацію на кожному етапі розвитку суспільства та технологій. Ще здавна люди помітили, що в деяких місцях виноград достигає краще і вина з нього виходять значно смачніші. Вина з видатних ділянок, регіонів називали ім’ям тої місцевості, де вироблялись. Так почали з’являтися перші райони та мікрозони виноробства, перші апеласьйони та теруари.
Апеласьйон – це зведення правил, які визначають виноробну територію, обов’язкові для неї умови вирощування винограду та способи виробництва вина. Це ключове поняття в системі контролю походження та якості вина.
Сенс використання системи апеласьйонів полягає, перш за все, в закріпленні на законодавчому рівні правил та обмежень, які допомагають максимально розкрити потенціал певної території та отримати в результаті найцікавіші та найкращі вина.
Таким чином, виробник, який зробив вино відповідно до правил апеласьйону та вказав його на етикетці, отримує продукт з передбачуваними характеристиками, що полегшує споживачу вибір серед мільйонів пляшок, гарантуючи результат.
Дотримання правил певного апеласьйону засвідчується відповідним написом на пляшці. Наприклад:
Франція - Appellation d'Origine Contrôlée (або скорочено AOC).
Італія - Denominazione di Origine Controllata (або DOC).
Іспанія - Denominacion de Origen (або DO).
Більшість спеціальних термінів були введені в обіг завдяки французам. Франція протягом останніх 500 років була і залишається передовою країною виноробства. Французи першими на законодавчому рівні закріпили правила виробництва та продажу вин. Вони першими ввели таке поняття як контрольоване найменування за походженням. В його основі полягає принцип прив’язки до визначеного регіону, комуни, мікрозони. На основі винного законодавства Франції були розроблені класифікації Італії та Іспанії, а також інших країн світу.
Суворістю правил визначається якість та майбутня ціна вин, які виробляються.
Класифікувати вино необхідно, по-перше, щоб допомогти споживачам орієнтуватися у великому асортименті винної продукції різних країн, регіонів та виробників. А по-друге, щоб у цих виробників були зрозумілі та єдині правила гри. Чим суворіше дотримується класифікація (як, наприклад, у Франції), і складніше виноробам їй відповідати, тим більшу цінність вона має для споживача, в тому числі – в грошовому вираженні.