З часів римлян вино більшу частину свого життя проводило в бочці. В глиняні глечики чи амфори або інші невеликі ємності його переливали лише для того, щоб подати до столу. Скляні пляшки в той час вже існували, але вони були такими крихкими та дорогими, що розливати вино в них було невигідно.
Ситуація змінилася на початку XVII століття, коли англійці почали використовувати в склодувній промисловості замість дров’яних печей вугільні. В них скло краще розжарювалося, довше остигало та в результаті виходило міцніше. Зменшилась і його вартість. Приблизно в цей же час з’явилася пробка та штопор, і вино набуло звичного для нас вигляду.
В сучасному виноробстві найчастіше використовують одну з 3-х видів пляшок – бордоську, бургундську або німецьку. Але частина виробників продовжує дотримуватися традицій та розливати свою продукцію в ємності особливої, прийнятої тільки в їхній місцевості форми.
